Навіть в ліцеї з ускладненою програмою
6 -- це максимальна оцінка в польській школі. Більшість батьків навіть не цілять у неї, бо здається, що «це для своїх, не для іммігрантів».
Артем туди дійшов не через «талант», а за рахунок методики, яка системно витягує дитину з трійок до верху.
Дитина вчиться.
Ви бачите це -- є домашні завдання, є зошити, є якесь зусилля. Але в щоденнику -- стабільна трійка. Іноді 3+, іноді 3-.
Рік проходить, а картина не змінюється.
І тут починається найважчий момент -- не для дитини, а для вас. Ви починаєте думати: може, просто не дано? Може, треба прийняти, що ваша дитина «не англійська»? Може, і трійка -- це нормально, головне, щоб не двійка?
Але десь всередині є інше відчуття. Ви бачите, що дитина не дурна. Ви знаєте, що в інших предметах вона справляється. Ви розуміє, що англійська у Польщі -- це не факультатив, це вхідний квиток: до ліцею з кращою програмою, до університету, до майбутнього.
Трійка в щоденнику -- це не вирок. Це сигнал, що щось у підході не те.
Ви шукаєте репетитора -- але польський репетитор коштує €40/год і пояснює польською. Дитина повертається з таких занять із тим самим виглядом: «ну, нічого, нормально». А в щоденнику -- знову трійка.
Артем навчається в ліцеї з посиленим рівнем англійської. Це не звичайна школа з базовою програмою -- тут темп вищий, вимоги серйозніші, і відстати набагато простіше, ніж наздогнати.
Коли він прийшов до мене, в щоденнику була 3-.
Не провал, але й не результат, якого очікували батьки, коли свідомо обирали саме цей ліцей.
Почали займатися разом.
Не «проходити підручник підряд», а системно закривати прогалини -- ті самі, через які оцінка зупинилась на трійці. Матеріал — під реальну програму його ліцею, не абстрактна «загальна англійська».
Через один навчальний рік Артем отримав 6.
Це максимальна оцінка в польській системі. Та сама, яку більшість батьків навіть не розглядає як реалістичну мету для своєї дитини.
Той самий хлопець. Той самий ліцей.
Інший репетитор. Інший підхід.


Більшість репетиторів вчать «англійську взагалі».
Я вчу під конкретну польську програму, під конкретний рівень, під конкретні прогалини вашої дитини.
Ось як це виглядає на практиці:
Я викладаю англійську 12 років. Значна частина моїх учнів -- це діти україно- і російськомовних родин у Польщі, Німеччині, Бельгії, Іспанії.
Я знаю, що таке польська система оцінювання, де «6» -- максимум, а «2» -- вже тривожно. Я знаю, що таке дитина, яка ненавидить англійську -- не тому що вона нездатна, а тому що ніхто ніколи не пояснив їй нормально.
Напишіть мені в Telegram -- розкажу про перше діагностичне заняття, умови та як починається робота.
Без тиску, без зобов'язань. Просто розберемось разом, чи підходить цей формат саме вам.
Андрій -- репетитор англійської для українських дітей і дорослих в Європі.
12 років практики.
Десятки успішних історій учнів.